Сьомого листопада 2009 року Народний Дім в місті Пассейк (Нью-Джерзі), був святково прибраний. Тут проходив ХХVIII Крайовий З’їзд Організації Оборони Лемківщини (ООЛ). Над сценою – привітання делегатам з’їзду, означене гербовим тризубом та дубовим листям, що є символом міці, сили і непереможності у лемків. На столі Президії, застеленому білосніжною скатертиною, – портрет Б.-І..Антонича. Поряд – букет живих квітів, бо цьогорічне зібрання ООЛ присвячене 100-й річниці з дня народження великого сина Лемківщини, видатного українського поета Богдана-Ігоря Антонича.
З’їзд відкрив голова Крайової Управи ООЛ п. Зенон Гальченко. Він привітав делегатів та гостей і запропонував хвилиною мовчання вшанувати пам’ять св.п. Юліяна Котляра, колишнього голову Крайової Управи, та всіх членів організації, які за звітний період відійшли у вічність. Честь вести з’їзд випала Президії у складі: п. Марійка Дупляк як голоа, Зенон Войтович заступник голови та Богдан Кікта секретар. Затим були обрані члени верифікаційної, резолюційної та номінаційної комісій..
Робота з’їзду протікала плідно та конструктивно, з дотриманням всіх законодавчих і статутних норм. Звітувалися голова КУ та його замісники, звітувалися голови відділів. За сухими зовнішньо фразами вимальовувалась масштабна діяльність і конкретна робота. Делегатів об’єднувала правдива зацікавленість у всьому, що відбувалося. Головний інтерес був направлений на звіт п. Галькевича. Він, як голова КУ, найповніше і в деталях поінформував присутніх про стан справ у кожному з відділів, про досягнення ООЛ за підзвітний період і перспективи розвитку організації на майбутню каденцію. Доповідь п. Галькевича доповнили звіти його замісників та голів відділів.
До кожного з доповідачів були конкретні запитання, кожен звіт обговорювався. Подавались конкретні пропозиції по поліпшенню роботи, радились про господарчі та організаційні справи: про ремонт даху в Еленвільській капличці, що почав протікати; про розповсюдження святочних карток; про підготовку до Коляди (бо саме цей захід є основним джерелом допомогового фонду); про залучення у організацію новоприбулих українців, про активізацію роботи Українського Лемківського музею у Стенфорді; про те, як поширити досвід лемків з Ірвінгтону в організації Святвечорів; про видання в англійській мові друкованих матеріалів про історію і культурні надбання Лемківщини; про зміни і доповнення до статуту; про пошук коштів на фінансування журналу «Лемківщина» та ще про багато актуальних проблем сьогодення, які потребували нагального вирішення.
Особливу увагу приділили питанням видання пресового органу ООЛ – журналу «Лемківщина». Вже 30 літ він посідає унікальне місце в житті українських лемків, яких доля змусила в статусі емігранта шукати по чужих світах кращої долі для себе і своїх родин. В ньому завжди можна знайти різноманітну інформацію про справи сьогодення, на мистецькі теми, спомини, бюлетень СФУЛО, дізнатися про новини з життя організації, рецензії-анотації тощо. Завдяки невтомній праці п. Марійки Дупляк журнал користується популярністю у всьому світі. Постійно дописують сюди читачі не тільки з Америки, але й з України, Канади та інших країн. Його із задоволенням читають також у лемківських школах України та Польщі. Про визнання пресового органу ООЛ гарно сказала голова Об’єднання Жінок Оборони Чотирьох Свобід України п. Христя Верещак: «…Квартальне видання «Лемківщина» та видавничі проекти «Лемківської Дослідчої Фундації» являються перлинними засобами праці поруч інших старань. За те належиться проводу та відділам велике признання».
Захоплено вітали делегати народження Інтернет-сторінки, присвяченої Лемківщині та лемкам. Народження вебсайту стало можливим завдяки старанням групи членів ООЛ під проводом Стефана Гаванського та їхніх друзів та однодумців. До Інтернетової команди також увійшли Андрій Хомик, Діяна і Лена Гованскі, Зенон Галькович та Марійка Дупляк. Світлини супроводжуються розповідями про історію та культуру, про міста і села, про видатних та простих людей, які зробили Лемківщину знаною на весь світ. Це архів народної пам’яті, доступ до якого через сторінку https://www.lemko-ool.com/ відкритий завжди і всім. Делегати говорили про необхідність організувати пошукову роботу серед земляків, щоб кожен лемко поділився хай пожовклими, але документально достовірними знімками з бабусиної скрині, аби хроніка їхнього життя стала доступною внукам і правнукам на довгі роки наперед для незгасної пам’яті в поколіннях.
Окремо було винесено на обговорення питання так званого «самовизначення». Депутати підтвердили своє ставлення до намагань певних проросійськи налаштованих сепаратистів виокремити лемків в окрему націю русинів як замах на цілісність України. Ймення «русин» прив’язується до лемка таким же чином, як і до кожного іншого українця. «Ми перш за все українці, а потім лемки» – згуртовано заявили депутати про свою готовність дати достойну відсіч сепаратистським проявам на Закарпатті та стати непереборною стіною у всіх справах захисту лемків і Лемківщини.
Потім делегати визначалися з Крайовою Управою. На наступну каденцію в КУ ООЛ були обрані:
Голова –Зенко Галькович
Перший заступник голови і музейний референт – Стефан Гованський
Другий заступник голови – Іван Філь
Секретар – молодий Томаш Пиз
Фінансовий – Стефан Косцьолек
Референтури: Марія Дупляк – зовнішні зв’язки, Василь Гаргай – організаційний, Іван Завада – допомоговий, Андрій Хомик – культурно-освітній, Діяна Гованська – пресова, Петро Вислоцький – господарча.
Товариський суд: Петро Русинко – голова; Стефан Малиняк і Іван Васічко – члени комісії. Контрольна комісія: Стефан Капітула – голова; Павло Гира і Богдан Кікта – члени комісії.
Затим делегатам була запропонована до затвердження резолюція XXVIII з’їзду. Мужність і політична мудрість учасників з’їзду заслуговують того, щоб деякі з основних напрямків їх зовнішньо-політичної діяльності були наведені в цій статті дослівно:
- «…Б. У 62-у річницю депортаційних акцій та їх завершення акцією «Вісла» – Крайовий з’їзд домагається від уряду Польщі:
- – повної реабілітації українського населення Лемківщини та всього Закерзоння, яке було жертвою нелюдської політики влади у 1944-1947 рр.;
- – звороту українцям їхніх церков та іншого громадського майна (як Українських Народних Домів) на Лемківщині та інших українських землях;
- – введення навчання української мови в тих польських школах, де є відповідна кількість дітей українського роду.
- В. Крайовий з’їзд ООЛ звертається до Президента і Верховної Ради України стати на захист прав української меншини в Польщі та визначити статус депортованих з українських земель у Польщі в 1944-1947 рр.
- Г. Учасники Крайового з’їзду ООЛ ще раз підкреслюють, що Лемківщина – найбільш західна українська етнічна територія, а лемки – невід’ємна частина Великого Українського Народу, тому гостро засуджують лемківський сепаратизм і політичне русинство як шкідливе для них і для всього Українського народу та не бажають, щоб будь-хто зараховував їх до окремої нації лемків, русинів чи карпаторосів, і категорично заперечують право політичним спекулянтам русинства виступати в їхньому імені на міжнародних форумах».
Серед внутрішньо-організаційних напрямків діяльності як пріоритетні були зазначені допомога українським церквам, громадським установам, школам та окремим землякам, що того потребують; видання англомовної історичної літератури про Лемківщину; постійне оновлення та поповнення вебсторінки; відновлення та посилення занепадаючих відділів ООЛ; сприяння виданню журналу «Лемківщина», а ще підтримання та розвиток Українського Лемківського Музею в Стенфорді. Окремим пунктом у резолюцію винесено рішення виступити з протестом до ієрархії римо-католицької церкви у Польщі та інших польських установ проти паплюження доброго українського імені (в тому числі героїв і Владу Української Держави) духовними чинниками під час їхніх виступів чи у їхніх книжках.
З’їзд підходив до завершення. Присутнім було чим пишатися. Плідною діяльністю в складі Світового Конгресу Українців та Конгресу Українців Америки ООЛ зайняла заслужене місце в громадському житті діаспори. Як визнання досягнень та важливості кропіткої праці організації можна навести слова з деяких виступів та вітальних листів: «…нам особливо приємно співпрацювати з ООЛ в Америці, члени якої самовідданою працею примножують добробут народу нашої Батьківщини, сприяють демократизації України, утвердженню її міжнародного іміджу на теренах Сполучених Штатів» (Генеральний Консул України в Нью-Йорку – С.О. Погорєльцев) «…Ви, розуміючи значення лемківського суспільно-культурного життя в США, об’єднуєте всіх лемків США та визначаєте необхідні напрямки роботи для захисту всіх громадянських та гуманітарних прав лемківської суспільності за океаном» (Голова Об’єднання Лемків Штефан Гладик). «…ООЛ є однією з найдавніших і найбільш впливових організацій серед українців, народжених на Лемківщині, Західна Україна» (Президент Українського Конгресового Комітету Америки Тамара Галло Олексій). «…Ваші постанови та рішення причиняться до скріплення нашої громади в ЗСА та допоможуть українській справі на міжнародному форумі» (Екзекутива Союзу Українців Католиків «Провидіння», заступник головного предсідника мгр. Квітка Семанишин) «… ваша взаїмна посвята, любов і єдність, може послужити прикладом не тільки іншим організаціям, а також нашим рідним на материзні» (Голова Організації Оборони Чотирьох Свобід України Мгр. Михайло Козюпа). «…На Божественній літургії в ранок 7-го листопада, в особливий спосіб помолюся за всі намірення, за добробут та успіхи ООЛ в Америці. Ви займете особливе місце в моїх думках і в моїх молитвах. Прошу передати мої найщиріші привітання всім, хто прибуде на ваше свято. Таке зібрання дає нагоду застановитися та висловити вдячність за визначний минулий внесок і досягнення вашої організації. Таке свято також наповнює присутніх надією та спонукує їх посвятитися до дальшої праці у виконанню майбутніх викликів. Запрошую вас повідомити інших про діяльність вашої ООЛ в Америці, через подання статтей до газети «Шлях», котра пересилається електронічною поштою в цілий світ. Основним є повідомляти інших про вашу організацію, щоб забезпечити зацікавлення та дальше розвинання ваших ідеалів» (Ukrainian Catholic Metropolitan Archdiocese of Philadelphia Митрополит-Архієпископ Стефан Сорока).
На закінчення новообраний голова подякував всім присутнім за плідну співпрацю і побажав творчої співпраці на наступну каденцію. Натхненне виконання українського гімну завершило конвенцію.
Великою лемківською родиною зібрались ввечері в святково-прибраному залі на другому поверсі Українського Дому в Пассейку на банкет з нагоди XXVIII з’їзду його учасники та гості. Урочистості заходу додала присутність високоповажних гостей: Високопреосвященного Владики Павла Хомницького; всечесних отців – Андрія Дудкевича (церква Св. О. Миколая в Пасейку), Олега Жовніровича (церква Святого Вознесіння в Кліфтоні); Тамари Галло Олексій (УЦККА); Гєні Благої (Крайова Управа Спілки Української Молоді); Марії Лібер (об’єднання жінок Головної Управи Оборони Чотирьох Свобід України); Івана Буртика (Крайова Управа Організації Оборони Чотирьої Свобід України); Богдана Гаргая (Президент Фундації «Воля»); д-ра Костянтина Ваньо (Місцевий відділу УККА).
Високопреосвященний Владика Павло Хомницький благословив присутніх, і свято розпочалося. Голова 3-го Відділу п. Василь Гаргай представляв гостей, а п. Галина Семеняк вела концертну програму. Насичений культурно-відпочинковими виступами вечір навівав спогади про рідну землю. Доповідь про безкомпромісного борця за свободу і незалежність України Степана Бандеру, прочитана п. Іваном Буртиком, будила почуття необхідності перейняти смолоскип служіння українському народу. Враження доповнювала літературно-музична композиція, яку підготували вихованці СУМу на честь 100-й річниці з дня народження народного героя та 50-річчя з дня його підступного вбивства. Проникливо, з натхненям співали присутні разом з сестрами Павлишин «Гори наші, гори», «Верше мій, верше» та інші напоєні любов’ю до батьківського краю пісні.
Про неповторність таланту змалювання краси Лемківської землі, її гір та полонин у віршах Б-І.Антонича розповіла у своїй доповіді Віра Павлишин. Між танцями виголошувалися короткі привітання, промови і слова визнання від державних та громадських організацій та установ. З побажанням процвітання, успіхів та залучення нових поколінь відданих лемківській справі послідовників, щедрих Божих благословінь і добробуту пізно ввечері покидали свято гості, а його організатори розходилися, натхненні енергією на подальшу працю по поверненню України на належне місце в Європі і в світі.
Надія Бурмака, публікація в тижневику “Міст”