Customize Consent Preferences

We use cookies to help you navigate efficiently and perform certain functions. You will find detailed information about all cookies under each consent category below.

The cookies that are categorized as "Necessary" are stored on your browser as they are essential for enabling the basic functionalities of the site. ... 

Always Active

Necessary cookies are required to enable the basic features of this site, such as providing secure log-in or adjusting your consent preferences. These cookies do not store any personally identifiable data.

No cookies to display.

Functional cookies help perform certain functionalities like sharing the content of the website on social media platforms, collecting feedback, and other third-party features.

No cookies to display.

Analytical cookies are used to understand how visitors interact with the website. These cookies help provide information on metrics such as the number of visitors, bounce rate, traffic source, etc.

No cookies to display.

Performance cookies are used to understand and analyze the key performance indexes of the website which helps in delivering a better user experience for the visitors.

No cookies to display.

Advertisement cookies are used to provide visitors with customized advertisements based on the pages you visited previously and to analyze the effectiveness of the ad campaigns.

No cookies to display.

Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Стефан Гованський

Стефан народився 2 травня 1942 року в Ждині, на Лемківщині, в сім’ї Даміана та Фотини (Шевчик) Гованських. Визначаючим фактором в його житті була депортація його сім’ї, як інших 140.000 українців, у 1947-му році. Це тоді Польській уряд насильно виселив їх усіх з рідної землі на північ Польщі, назвавши цей варварський акт “Операція Вісла”. Впродовж усього життя, хто б не згадав про це, сльоза завжди бриніла у Стефанових очах… В кінці кінців подорож його сім’ї закінчилась у США на початку 60-х, та Стефан ніколи не забував свого українського коріння, все життя посвятивши служінню батьківщині як голова і активний учасник численних український організацій у діаспорі. Довгі роки він був Головою 2-го Відділу та членом Крайової Управи Організації Оборони Лемківщини в США, головою Фундації Досліджень Лемківщини та куратором лемківського Музею в Стемфорді. Не можна переоцінити його велетенську працю на благо рідної землі та рідних людей, його нескінченну енергію по організації фестивалів, забав, Різдвяної коляди на збирання фондів для українських організацій.

Стефан був довголітнім спонсором, організатором і активним членом клубу “Крилаті” – Українсько-Американської Молодіжної футбольної організації. Він був і тренером, і менеджером і справжнім батьком української спортивної команди. Народожений з любов’ю до спорту, ще юнаком у Польщі він здобув звання чемпіона по боротьбі серед юніорів. Він особливо любив футбол і його збуджений голос з-за бокової лінії чули на кожному матчі. Він привив цю любов своїм дітям – вони усі грають у фубол, і ніколи не пропустив жодного матчу, навіть якщо добиратись треба було довгими годинами по кілька разів на тиждень.

Стефан здобув бакалаврат інженера-механіка у City College of New York наприкинці 70-х. У день вручення диплому він все ж вибрав бути присутнім на церемонії закінчення дитсадка його сином Марком – такою безмежною була його відданість сім’ї. Вірячи у могутність освіти, він не спинився на досягнутому і невдовзі отримав диплом магістра в University of New Haven.

11 лютого 2013 року, в Стeмфорді, CT, після тривалої боротьби з хворобою, у 70-річному віці, відійшов у вічність Стефан Гованський, активний діяч Українсько-Американської громади.

Leave a comment