ЕЛЛЕНВІЛ, штат Нью-Йорк. – Лише одна співачка українського канадського квартету «Метелиця» має лемківське коріння, але це не завадило групі співати лемківських пісень з рештою виконавців. «Рідна Лемківщина, зелені Карпати, де б не був лемко, він має Вас пам’ятати», – співали разом «Метелиця» та інші учасники на закритті четвертої щорічної Лемківської Ватри, фестивалю лемківської культури, що відбувся 25-27 червня в Оселі Спілки Української Молоді (СУМ) в Елленвілі, штат Нью-Йорк.
Можливо, учасниці гурту «Метелиця» не змогли сповна відчути значення тексту цієї пісні, що описує біль насильного переселення з батьківщини, як це сталося з лемками під час та після Другої Світової війни. Але співачки – Анастасія Бачинська, Оксана Нагірна, Аніта Туз та Катерина Туз – все-таки висловили любов до лемківських пісень та музики, як вони хором стверджували після одного із своїх виступів.
«Ми одразу почали співати лемківських пісень. Вони нас об’єднали і принесли успіх. Нас окриляло те, що вони подобаються публіці», – сказала одна із учасниць групи, які разом співають а капела з жовтня 2002р.
«Їх хочеться співати, вони милують слух. Слова несуть велике смислове навантаження. Вони різноманітні – від щасливих, веселих пісень до пісень про покидання рідних земель», – додає інша.
«Вони подобаються людям, і не лише лемкам. Вони унікальні», – сказала ще одна учасниця.
Плекати любов до лемківської культури серед лемків та більшої україно-американської громади і ставить собі за мету «Ватра», яка цього року складалася з двох днів виступів, ярмарку лемківських сувенірів та закладання фундаменту пам’ятної каплиці.
Організована Організацією Оборони Лемківщини (знаної під акронімом ООЛ), четверта щорічна «Лемківська Ватра» зустрічала різноманітних музичних виконавців з України (Аничка, Роман Цимбала), Канади (тріо «Карпати», ансамбль «Під облачком», «Метелиця») та Сполучених Штатів (ансамбль «Відлуння», ансамбль «Львів’яни», дует сестер Орос, дует сестер Павлишин та танцювальний гурт «Маки»).
Аничка, львівська співачка Анна Чеберенчик, виступала на американській «Ватрі» вперше, раніше вона брала участь у лемківських фестивалях у Польщі, Канаді та Україні. Родина пані Чеберенчик з лемківського села Овчари була переселена до Української РСР в рамках польсько-радянської угоди обміну населення в 1944-46рр. (Доповідь на тему депортацій 1944-46рр. була представлена на цьогорічній Ватрі редактором та журналістом Осипом Рошкою).
Пані Чеберенчик, яка співає лемківські народні пісні в сучасній обробці, каже, що пам’ятає розповіді своєї бабці про переселення і глибоко переживає історію своїх родичів.
«Кожна лемківська пісня є рідною для мене», – сказала пані Чеберенчик українською мовою. «Історія лемків цікава, бо вона стосується моїх коренів. Важко пояснити ці відчуття, якщо людина не пережила це сама: коли тобі кажуть взяти з собою не більше декількох кілограмів на плечі та їхати геть!»
Ансамбль «Під облачком» тим часом зауважив, що «Ватра» в Елленвілі спричинилася до створення їхньої групи. Після відвідання минулої «Ватри» члени ансамблю Івона Коваль, Оля Поланскі, Галя Чеховська, Беата Базилевич вирішили виступати разом та, як вони сказали, запозичили назву своєї групи з твору про кохання лемківського письменника Семана Мадзелана.
«Цього року програма була чудова. Навіть у вихідні на День праці немає такої програми», – говорив Василь Гаргай, організаційний голова «Ватри», українською мовою. Одягнений у традиційний лемківський костюм – синій прикрашений камзол (відомий під назвою «лябик» чи «друшляк») та білі вишивані штани («холосні») – пан Гаргай був
[The Vatra] на фестивалі старостою та ведучим цього заходу. «Ватра» має на меті об’єднувати людей, щоби вони не забули про нас, адже лемки були, є і будуть в майбутньому», – сказав пан Гаргай, який був переселений зі свого рідного села Команча на північ Польщі під час Акції «Вісла», операції 1947р., яка мала на меті розселення та насильну асиміляцію цієї української меншини у Польщі.
Представники молодшого покоління лемків Лена Гованська та Андрій Хомик також захотіли зберегти лемківський дух, але вже шляхом створення та продажу футболок на гумористичну лемківську тематику. Одна з футболок, приміром, мала зображення пляшки «кропки», ефірного напою, який був поширеним на Лемківщині, та напис «Справжній лемко», а інша – крілика у лемківському народному костюмі та напис «Обійми мене, я лемко».
Як повідомив пан Галькович, близько 1000 людей приїхали на «Ватру». Багато вислови«Я хотіла створити щось смішне та позитивне, і привити лемківську гордість, ось що мають на меті ці футболки. Ви буквально носите їх у себе на грудях і показуєте усім, що Ви лемко», – сказала Лена Гованська. «Я також хотіла розрекламувати нашу «Ватру», створити гарний сувенір, який люди могли б забрати з собою. «Ватра» в Елленвілі лише зароджується і має величезний потенціал, отож коли люди носитимуть такі футболки, вони розповідатимуть про неї лемкам та іншим українцям. Я дуже хочу, щоб ці футболки сприяли поширенню лемківського духу не лише протягом цих трьох днів «Ватри»».
Ще один спосіб, в який ООЛ намагається зберегти лемківську культуру та історію, – це будівництво в Оселі СУМ каплички для вшанування жертв Акції «Вісла». Недільна літургія відбулася на місці, де стоятиме капличка, спорудження якої вже почалося особливим благословенням майбутньої будівлі. Каплиця, будівництво якої, як сказав архітектор Теодор Боднар, займе від чотирьох до шести тижнів, буде споруджена у вертикальному дерев’яному стилі, характерному для традиційних лемківських церков.
Голова ООЛ Зенон Галькович, висловлюючи свою гордість «Ватрою», також висловив жаль, що багато людей з ширшої української громади не приїхали на лемківський фестиваль та не розділили радість з приводу планів побудови нової каплиці.
«Гарно бути лемком. Ти веселишся. Ти серед своїх людей. І ти відчуваєш родинність. Фестиваль продовжуватиме своє існування, тому що це частина нашої місії – увіковічити лемківську культуру», – сказав пан Галькович. «Я був дуже розчарований, одначе, коли ми не побачили людей, які просили лемків підтримати їх. Коли відбувається якась демонстрація, нам говорять: «Це ваша національна справа». Ми сподівалися побачити, як декотрі з цих українських патріотів приїдуть повеселитися з лемками та підтримають благородну справу – будівництво каплиці для вшанування жертв Акції «Вісла»».
ли в загальному хороші враження від фестивалю, на якому також відбулися футбольний матч, смаження поросяти та суботні танці (забава).
«Тут дуже гарно. Сподіваюся, вони не змінять лемківський фестиваль на фестиваль український», – сказала Гелена Ксенич, яка приїхала на «Ватру» з Міссісоги, провінція Онтаріо, і чия родина перед переселенням під час Акції «Вісла» проживала в лемківському селі Бінчарова. «Я б хотіла побачити тут більше лемківських традицій, тому ще це є моєю лемківською традицією з дитинства», – додала вона.
Хоча її не можна порівняти з Лемківською «Ватрою», яка щорічно проводиться у горах Лемківщини в Ждині, «Ватра» в Елленвілі робить значний прогрес», – зауважив Уолтер Максимович, який є адміністратором сайту www.lemko.org.
«Для мене є дуже важливим зустрічатися з іншими людьми особисто», – говорить пан Максимович. «Я вважаю, що з нашими людьми повелися дуже несправедливо. Незважаючи на те, що ми не надто добре організовані, не маємо підтримки, ми робимо усе від нас залежне».
Схвальні відгуки були також отримані не лише від лемків, як от, наприклад, від Атаназія Стефурака з Лехайтону, штат Пенсільванія, гуцула за походженням.
«Я мушу привітати лемків», – зауважив пан Стефурак, який приїхав на «Ватру» зі своєю дружиною-лемкинею. «Вони єднаються краще, аніж бойки чи гуцули».
І тому, хоча слова останньої сумної пісні, заспіваної гуртом «Метелиця» та рештою виконавців на «Ватрі», звучать «Вже мені так не буде, як було раніше» («Юж мі так не буде, як мі биво перше»), такі заходи як «Лемківська Ватра» вселяють надію, що лемківська культура буде передаватися наступним поколінням.
Для отримання більш детальної інформації про Організацію Оборони Лемківщини читачі можуть звертатися до пана Гальковича за тел. (201) 692-147 .
Для отримання більш детальної інформації про фестиваль «Лемківська Ватра» звертайтеся до пана Гаргая за тел. (973) 772-3344
Source: The Ukrainian Weekly, July 25, 2004, No. 30, Vol. LXXII;