Лемківські ватри уже горять на кількох континентах, у багатьох країнах. Той невгасимий пломінь, що кожний лемко несе в свому серці, притягує на них усіх інших. Лемківська пісня стає славна на цілий світ. До джерел лемківської культури звертаються, щоби напитися з нього цілющого духу наших Бескидів, котрий ми несемо на Ватри в Польщі і в Словаччині, на Україні, в Канаді і, звісно, у США. Тут 27 та 28 Липня 2013 року запалили її вже в тринадцятий раз.
Разом з незмінним Старостою Василем Гаргаєм на сцені при відкритті – Павло Лопата та Андрій Ротко з Канади, вітали учасників та презентували щойно вийшовшу з друку книгу В.В’ятровича в польському перекладі прекладі Є.Місила “ІІ-га Українсько-Польська війна”. Голова ООЛ Зенко Галькович тепло вітав усіх присутніх, а член президії Світової організації Українських Лемківських об’єднань А.Хомик зачитав вітання Голови СФУЛО, відомої співачки Софії Федини, де вона підкреслила, що: “Лемківська ватра у США – це не тільки фестиваль, що єднає лемків, але фестиваль, який гуртує всіх небайдужих українців”.
В честь і на пам’ять Стефана Гованського, запалити першу Ватру, на котру Він уже не зміг прибути, були удостоєні його діти – Діана та Марко Гованські та близький товариш А.Хомик.
І – полилася пісня…
Ватра в США не зможе конкурувати з професіоналізмом десятків та десятків виконавців на рідних землях – Україна та Польщі, але і тут вона стає щороку кращою та різнобарвнішою. Постійна ведуча, наша чарівна Галина Семеняк оголошує вже знайомі імена та колективи :
- Хор “Акколада” з Філадельфії, та танцювальний гурт “Бабаросин” з Нью Йорку, а також тріо “Гердан” з Вашінгтону, котрі потрясли нас вперше минулого року чудовими аранжуваннями та рідкісним звучанням небачених інструментів;
- Алла Куцевич та Андрій Турчин, наші красуні молоденькі сестрички Надія та Наталя Павлишин, чудова Наталка Кикта зїї акапельним виконанням таких до болю знайомих лемківських пісень, яку співав їй дідусь “Чиє ж то полечко” та “Горе долом ходжу”;
- Софія Найда та наш відомий гуморист Петро Вислоцький;
І цьогорічна Ватра мала своє відкриття – сімейний ансамбль “Коріння”. Троє дівчат, змінюючи інструменти, юнак зі скрипкою та хлопчик, що бив у бубон заворожили глядачів. Прості та дуже ритмічні і рвучкі мелодії, потужні голоси так щиро і потужно звились над горами Елленвілу, що всі неначе на мить опинились десь на кермеші у Святкові, на Лемковині. Голосно і від серця – так і співають лемки вдома. Я чув цей спів багато разів на Лемківщині. Я чув його в селах і на сцені Ватри в Ждині, на початку далеких 90-х, коли “Оркестра Св.Миколая” саме таким “простим фанатизмом” буквально розривала серця, коли глядачі переставали бути лише такими, вони зривались у танок і спів, коли запал лемківської пісні хапав твоє серце і воно летіло до неба…
А поза сценою – як завжди, борщ та вареники, капуста і, як традиція – смажені поросята. В останню хвилину Михайло Хомик врятував традицію, коли наш звиклий постачальник відмовив. Присутні зустрічають старих та вітають нових знайомих, згадують минуле та планують на майбутнє.
Вечірня забава крутила у танці старого й молодого, хтось сидів за столом ча співав біля шатра, словом – все, як і повинно бути на Ватрі…
Чудова суботня погода змінилась на щиру зливу в неділю – тай не дивно – Ватра ж бо Тринадцята.
Та будуть і наступні, і буде їх багато, доки є ми, доки нам цього треба.
Переклад Діани Гованські Рейлі
