Customize Consent Preferences

We use cookies to help you navigate efficiently and perform certain functions. You will find detailed information about all cookies under each consent category below.

The cookies that are categorized as "Necessary" are stored on your browser as they are essential for enabling the basic functionalities of the site. ... 

Always Active

Necessary cookies are required to enable the basic features of this site, such as providing secure log-in or adjusting your consent preferences. These cookies do not store any personally identifiable data.

No cookies to display.

Functional cookies help perform certain functionalities like sharing the content of the website on social media platforms, collecting feedback, and other third-party features.

No cookies to display.

Analytical cookies are used to understand how visitors interact with the website. These cookies help provide information on metrics such as the number of visitors, bounce rate, traffic source, etc.

No cookies to display.

Performance cookies are used to understand and analyze the key performance indexes of the website which helps in delivering a better user experience for the visitors.

No cookies to display.

Advertisement cookies are used to provide visitors with customized advertisements based on the pages you visited previously and to analyze the effectiveness of the ad campaigns.

No cookies to display.

Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Mazuryk, Omelian

Omelian Mazuryk

Характеристику доброго діла-високоякісного образотворчого мистецтва, яке творив під час свого короткого життя Омелян Мазурик (1937-2002), передаємо читачеві. Формуватися нашому визначному мистцеві прийшлося з самого початку його творчої біографії. Роки навчання в Академії мистецтв у Кракові стали для нього послідовною школою мистецтва, для котрого посвятив увесь свій час. Тут він здав маґістерську тезу “Українське церковне мистецтво”, на основі детальних студій українських церков на Лемківщині. Під впливом лемківських ікон, з котрими особисто займався у Музею міста Сянока, Мазурик вивчав сакральне мистецтво на Київщині, Волині та Гуцульщині, й опісля для поглиблення своїх студій, доповнював поїздками до Болгарії, Греції, Македонії та Сербії. Молодим, енергійним та наповнений мистецьких ідеалів, 1967-го року на постійно поселився в Парижі. Окружений іншим світом, іншим мистецьким середовищем, він не згубився під впливом інших мистецьких стилів і напрямів у мистецтві, які тоді існували в західному світі. Тут він наполегливо працював, консеквентно малював і створював достатнє число картин для першої персональної виставки в “Салоні осені”, що відбулася 1970-го року. Його спеціальністю був іконопис. Відхилившись від традиційного малювання ікон, він написав ікони власного стилю, яким надав нові вартості, збагаченими новою формою і кольористикою. Велике признання мистець собі заслуговує тому, що нові умови життя у Франції не змогли зломати його вольовий характер впертого лемка та звести на манівці. Українські мистецькі традиції іконопису і французьку мистецьку школу він зумів поєднати і фарбою передати на полотно своїм власним мисленням. Його картини насичені глибокою духовністю та філософською думкою і тому він перевищив декотрих мистців. Виразний експресіонізм Мазурика-це його обличчя та іноваторство в іконографії. Без перебільшення, маляра можна назвати нео-візантиністом з візією модерніста. Два роки пізніше після приїзду до Парижу тут мистець виконав розписи та цикл ікон для нового іконостасу катедри св. Володимира на бульварі Сен-Жермен. Усі ці ікони створені в сучасній манері, а наступні, яких впродовж творчого життя намалював велике число, наповнені індивідуалізмом та народністю. Мазурика слід вважати народним художником, бо, не лише його батько Михайло, але і його стрийко Микола, були народними майстрами-перший іконописець, другий різьбяр. Аналізуючи іконописні праці Омеляна, ця народність лишила помітні сліди в його творах, які нам нагадують народні ікони створені на склі різними сільськими майстрами у різних частинах України. Такі ікони нашого майстра, присвячені патронам та іншим святим, як “Архистратиг Михаїл”, Святий Миколай”, “Святий Алімпій”, “Святий Володимир”, “Святий Петро”, “Свята Ольга” та інші насичені фолкльоризмом за стилем виконання і за мазками фарб. По своєму, тобто, за дороговказом власного голосу і після синтези старого і сучасного, маляр потрактував безліч інших ікон, а саме: “Благовіщення”, “Святя Трійця”, “Розп’яття”, “Мати Божа”, “Умиління”, “Покрова”, “Свята Параскевія”, “Святий Юрій”, “Воскресіння”, “Пророк Ілля”. Список можна було б продовжити.

Не буде зайвим додати ще й декілька слів про Мазурикове мистецтво краєвиду, пейзажу і ландшафту, переважно лемківського. Вже самі назви таких творів Мазурика, як “Лемківська церква”, “Лемківська церква з похиленими хрестами”, ” Церква в Репеді”, “Зима в Карпатах”, “Три хати на Лемківщині” та інші вказують на його родовід, слов’янське походження і на його місце народження. У цих творах виражена туга за Лемківщиною і зеленими її горами. Створені вони не реалістично, а радше навіяні модернізмом та добою, яка маляра направила на обраний шлях. В малярстві нашого художника домінує кольор, а гармонія і співставлення теплих і холодних кольорів, це надзвичайна палітра і дивовижна віртуозність майстра.

Підсумовуючи сказане, хоч далеко не про все мистецтво покійного, бо коротко кажучи, в нього було біля 30 персональних виставок-Ню-Йорку, Детройті, Чікаґо, Клівеланді, Торонто, Монтреалі, Вінніпезі, Парижі, Римі, Мюнхені, Гамбурзі, Остенде, Києві, Львові та де інде з дуже позитивними відгуками в пресі, висловлюємо безмежну радість, що на горизонті Лемківщини був мистець серед плеяди багато визначних імен, котрий живучи на чужині, достойно репрезентував українську культуру та її самобутність із українським лицем, серцем і душею.

Leave a comment